четвер, 17 березня 2016 р.

Індивідуальний підхід у розвитку творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва у співпраці вчителя і учнів.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...» Проблема індивідуального підходу до учнів – одна з найбільш складних і малодосліджених. У кожному разі від учителя вимагається високий професіоналізм і творчість, щоб відмовитись від традиційної фронтальної роботи з учнями і домагатися переорієнтування навчального процесу на особистість школяра. Останнім часом у науковому та педагогічному середовищі широкого розповсюдження набув термін „особистісно-орієнтованого навчання”. Особистісно-орієнтований підхід надає можливість розглядати учня, як суб’єкт процесу навчання, вказує на неповторність індивідуальних механізмів розвитку даної особистості. За визначенням С.І. Подмазіна, „зміст особистісно-орієнтованої освіти передусім полягає у задоволенні потреб буття людини, її особистісного існування: свободи, вільного вибору себе, свого світогляду, дій вчинків, позицій, самостійності і самореалізації, самовизначення, творчості, повинен включати все, що необхідно людині для будівництва і розвитку.”. І.Я.Якиманська виділяє такі головні позиції особистісно-орієнтованого навчання: • Визнання учня головним суб’єктом процесу навчання; • Визначення мети – розвиток індивідуальних здібностей учня; • Визначення засобів, що забезпечують реалізацію встановленої мети шляхом виявлення й структурування власного досвіду учня, його направленого розвитку в процесі навчання. Вважаю, що моє завдання, як вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, тому що воно закладене там природою. Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Тому своїм завданням вважаю - управляти процесами творчого пошуку учнів, йдучи від простого до складного: створення ситуації, що сприяє творчій активності та спрямованості дитини, розвиток його уяви, асоціативного мислення, здатності розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу навчання. Спосіб реалізувати особистісний підхід навчанні один – зробити навчання сферою самостверджування особистості. Тому на своїх уроках даю можливість реалізуватися кожній дитині. Навіть, якщо в учня не дуже добре виходить практична діяльність. Коментуючи малюнок, вказуючи на помилки, заохочую словами до роботи, знаходжу в кожному малюнку щось добре. При цьому весь час спираюсь на досвід дітей і поступово поповнюю його новою інформацією. Адже взаємодія двох видів досвіду учня має відбуватися шляхом витіснення індивідуального, поповнення його суспільним досвідом, шляхом їх постійного узгодження, використанням всього накопиченого учнем у його особистій життєдіяльності. Основним елементом освітнього процесу був і залишається урок. В умовах особистісно-орієнтованого підходу суттєво змінюється його мета, функція, форма організації. Мета такого уроку – створення умов для виявлення пізнавальної активності учнів, засобами досягнення вчителем такої мети є: • Використання різних форм і методів організації навчальної діяльності, як дозволяють розкрити власний досвід учнів; • Створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу; • Стимулювання учнів до висловлень, використання різних способів виконання завдань без побоювання помилитися, одержати невірну відповідь, не той результат; • Використання в ході уроку дидактичного матеріалу, який дозволяє вибрати найбільш значні для нього види і форми навчального змісту; • Оцінка діяльності учня не тільки за кінцевим результатом (вірно-невірно), але й за процесом його осягнення; • Заохочення прагнення учня знаходити свій спосіб роботи, аналізувати способи роботи інших учнів у ході уроку, вибирати та засвоювати більш раціональний; • Створення педагогічних ситуацій на уроці, які дозволяють кожному учню проявити ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження учня. Вважаю, що сучасному вчителеві необхідно вибрати те «зерно», що дасть змогу створити свою «міні-методику». У творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості. Творчий підхід учителя до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами викладання зможуть забезпечити його ефективність. Я переконана, що важливим є спілкування та співпраця вчителя і учнів на уроці. Перефразовуючи вислів «Як назвеш корабель, так він і попливе», на практиці впевнилась: «Як почнеш урок, так він і пройде». Тому велику увагу приділяю організаційному моменту. Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку, проводжу вправу «Очікування». Починаючи урок, налаштовую учнів на вивчення тієї чи іншої теми, тому звертаюся до їх життєвого досвіду, до знань, набутих на попередніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань використовую такі методи як «Ланцюжок», «Пінг-понг», і побудова асоціативного куща, «Так—ні». Також учням подобається розв'язувати різні кросворди, ребуси, турніри-вікторини, КВК. Уроки образотворчого мистецтва сприяють естетичному вихованню дітей, вихованню поваги до творчості народу. Для більш поглибленого ознайомлення учнів з побутом українського народу перші уроки в 6 класі з теми «Декоративно – прикладне мистецтво» проводжу в комп'ютерному класі, а інші - звичайним способом. Наприклад, протягом вивчення теми «Писанки» основні відомості про побудову і зміст малюнків писанок, їх розпис спочатку проводжу ознайомлення з малюнками писанок різних регіонів України, їх змістом, особливостями виконання орнаменту писанок з кожним окремо взятим учнем за допомогою комп'ютера . Учні виконують ескіз розпису писанки. А на наступних уроках діти швидко, правильно і гарно розписують писанку за допомогою писачка й анілінових фарбників. Для загального розвитку учнів, їх свідомості цілісної картини про світ дуже корисними є інтегровані уроки образотворчого мистецтва та музики, образотворчого мистецтва та літератури, трудового навчання, історії, інформатики тощо. Усе це розширює в учнів світогляд, спонукає до самоосвіти, підвищує інтерес до навчання в цілому. Цікавим для учнів при створенні учбової імітаційної роботи за мотивами українських вишиванок «Чарівний рушничок» є такий вид роботи як створення орнаментів в техніці витинанки. Наголошую учням про можливість використання орнаментів у побуті (при моделюванні одягу, столярній справі, малярстві і т.п.), тим самим проводячи зв'язок з українознавством та трудовим навчанням. Вчитель-художник має на уроках образотворчого мистецтва завжди прагнути створити творчу позитивно активну емоційну атмосферу, як справжній чарівник-казкар, повинен обгорнути дітей своєю природною щирістю, доброзичливістю, особливим артистизмом, витонченим розумінням прекрасного і глибокою повагою до вихованців та результатів їхньої творчості. Атмосферу захопленості уроком, предметом та мистецтвом у цілому намагаюся створювати шляхом використанням різноманітних типів нестандартних уроків. Вважаю, що на уроках образотворчого мистецтва треба здійснювати загальний естетичний художній розвиток учнів, основу художньої культури народів, а у позакласній роботі спрямувати цей розвиток на профорієнтацію. Так закладається основа формування професійних інтересів, діти стають майстрами. Позакласна робота є дуже важливим елементом у розвитку творчих здібностей та художнього смаку дітей. Тому в позакласній роботі намагаюся удосконалювати навички своїх учнів,( влаштовую виставки дитячих малюнків, експозиції робіт тощо). Учні з нетерпінням чекають їх проведення . Перемоги та успішність одних учнів стають чудовим прикладом для інших. Приємним фактом є те , що мої учні є призерами та переможцями районних конкурсів. Це заслуга дітей від яких чекаю щирого ставлення, творчої співпраці та взаєморозуміння. У дитячій діяльності починає перемагати мотивація надії на успіх, а це – народження нової особистості. Щоб виховати творчу особистість, самому вчителю треба бути творчою людиною, професіоналом у своїй справі. Творчо викладати – означає постійно шукати нові шляхи активізації діяльності учнів на всіх етапах навчальної роботи, шукати нові, оригінальні форми пояснення матеріалу, вдосконалюватися самому, переймати досвід кращих вчителів. Учитель повинен вчитися протягом всього життя, прагнучи досягти вершини своєї педагогічної майстерності. Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня. Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня. У Святому письмі сказано:«Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху». Це є істина.

Немає коментарів:

Дописати коментар