Зоровий ряд: вишиті рушники, зразки орнаментів.
Хід уроку
І. Організаційний момент. Вправи «Подаруй посмішку другу», «Що очікую від уроку?»
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Бесіда. - Назвіть види мистецтва, в яких застосовується стилізація. - Чи зберігається при стилізації колір і форма? - Що таке орнамент? Де він застосовується? - Назвіть основні види орнаментів.
Ш. Мотивація навчальної діяльності. У народі говорили, що «його можна порівняти з піснею, вишитою на полотні». Про що йде мова?
IV. Оголошення теми уроку. Сьогодні на уроці ми ознайомимося ще з одним видом української народної творчості - українським рушником. Адже саме в рушнику зібрана велика кількість перероблених природних форм , і кожен символ в орнаменті має своє певне значення.
V.Вивчення нового матеріалу.
1. Український рушник – оберіг (повідомлення учнів)
Рушник — це наш український оберіг. Він з нами і в горі, і в радості. З ним зустрічають новонародженого, з ним проводжають людину в останню дорогу. Рушник із давніх-давен демонструє не лише естетичні смаки, він був своєрідною візиткою, а якщо точніше — обличчям оселі, відтак і господині. По тому, скільки і які були рушники в домі, формувалася думка про жінок і дочок. Не вибілені, з цупких ниток, рушники робили для рук, обличчя, тіла. Їх називали утирачами. Стирачі — це рушники для витирання столу, лавок, посуду. Зі стирачем ходили доїти корову, ним накривали хліб чи діжу з тістом. Гордістю кожної родини були божники, або покутники — рушники для образів. Для них брали найкраще тонке полотно, гарно вибілене. Кожен, хто заходив до хати, одразу міг оцінити роботу жінок і дівчат, дивлячись на ці рушники. З особливою любов'ю вишивали дівчата довгими зимовими вечорами сватальні або плечові рушники, які сватам треба буде подавати. Вишитий рушник на весіллі символізує чистоту і доброзичливість нареченої та нареченого. У народі кажуть: на рушник стати — навік друга мати. Весільний рушник обов'язково повинен бути хрестиковим, бо це символ довголіття. На весільному рушнику вишивають голубів, щоби жили наречені, як голуби. А життя їхнє символізувалося чашею достатку, увінчаною квітами. Хлібом і сіллю на вишиваному рушнику зустрічають у нас, в Україні, дорогих гостей. І цей рушник — символ нашої національної гостинності та доброзичливості. Рушником накривають хліб на столі, та паску, писанки і крашанки, які несуть до церкви освячувати на Великдень. Рушник, вишитий руками коханої, зігріває душу в далекій чужині. Коли син вирушав із дому, мати дарувала йому вишитий рушник, бажаючи щастя, говорила: «Нехай стелиться тобі доля цим рушником». Кожна місцевість і навіть окремі села і мали свої особливі традиції вишивання, що виявлялася в улюблених кольорах, узорах, вишивальних швах.
2.Символіка візерунків. Кольори. ( перегляд ілюстрацій зразків українських рушників різних регіонів) У руках народних умільців звичайний шматок домотканого полотна перетворювався на справжній витвір мистецтва. Вишиванням, як правило, займалися всі жінки Це був один із найбільш розповсюджених домашніх художніх промислів. Візерунки на рушниках — це символи, що мають певне значення: ромб із крапкою посередині — засіяне поле; вазон із квіткою — дерево миру; фігурка людини знак Берегині, богині домашнього вогнища; розпущені квіти, зображені ніби в розрізі, в'юнкі стебла, дерева, вазони й букети символізують вічно живу природу . Від країв до центру малюнка орнамент перетворювався на легкий малюнок, що складався з елементів основного. У залежності від місцевості візерунки відрізняються не лише орнаментом, а й за кольором ниток, який підбирався дуже ретельно. Так, наприклад, на Київщині використовували нитки червоного, чорного кольору з невеликою кількістю жовтого, на Полтавщині — блакитного, темно-синього і зеленуватого; на Волині основний колір був червоний із додаванням чорного, синього і зеленого; на Гуцульщині кольорова гама базувалась на поєднанні яскравих фарб — чорної,червоної, жовтогарячої, синьої, фіолетової. Проте найчастіше, як бачите, використовували чорний і червоний кольори — символи печалі й любові. Широка була і сфера використання рушників: на знак згоди на шлюб дівчина подавала їх старостам. Головний убір заміжньої жінки — це довгий (8 м) рушник. У нього загортали новонароджену дитину.
1. Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми виконаємо свій рушник. Нагадую вам, що в основі українських рушників лежить орнамент — ритмічно повторюваний елемент. Тому деталі, якими ви будете прикрашати свій рушник, повинні бути однаковими з обох боків — зверху і знизу виробу. Орнамент вишивається по краях, а в центрі — лише легкий візерунок. Домінуючим кольором є червоний, до нього додається жовтий, зелений, чорний. Техніка виконання - за вибором - аплікація або витинанка
2.Інструктаж з ОБЖД при роботі з ножицями.
3.Робота в групах: розподіл обов'язків в групі; обговорення техніки виконання роботи.
4. Виконання роботи на тему « Український рушник».
Етапи виконання роботи.
1) Приготуйте два альбомні аркуші, склеєні по вертикалі.
2) Використовуючи кольоровий папір, прикрасьте рушник орнаментом, відступивши 5—6 см від краю. Пам'ятайте про те, що елементи орнаменту створюються з обох сторін.
3) Краї рушника розріжте, імітуючи бахрому.
VII. Завершення уроку
Підведення підсумків уроку.
Гра «Мікрофон» – Чи справдились очікування від уроку?
Демонстрація й оцінювання дитячих робіт. Загальна оцінка уроку.
Немає коментарів:
Дописати коментар